3 роки. Життя до і після.
Три роки тому все змінилось..
Тоді ми не просто вийшли на перше чергування — ми зробили вибір, який став точкою неповернення.
З того дня Муніципальна варта перестала бути просто роботою. Вона стала життям
Кожен виклик, кожен дзвінок у тривожну ніч — це хвиля відповідальності, хвиля емоцій. Ми переживали за кожного:
За дитину, яка загубилась.
За літню жінку, що втратила свідомість.
За чоловіка, який не встиг дійти до укриття.
За людей, що постраждали після обстрілу.
За безпритульну тварину, яка тремтіла під дощем.
За ці 3 роки — десятки врятованих життів, сотні тих, кому ми допомогли, тисячі ситуацій, у яких ми були поруч.
Ми не мали право на помилку, мали обов’язок діяти.
Ми стояли пліч-о-пліч із мешканцями громади — у біді, в тривозі, в момент небезпеки.
Муніципальна варта — це команда серцем. Це люди, які не дивляться на годинник, а дивляться в очі тим, хто потребує допомоги.
Це щирі тривоги за тих, кого навіть не знаєш на ім’я.
Це бути там, де складно. Там, де іноді страшно. Але ніколи — байдуже.
🫶Я дякую всім, хто три роки тримає цю варту — з формою чи без, у будні і у вихідні, на очах і за лаштунками.
І дякую громаді — за довіру, за підтримку, за спільність.
Попереду ще багато викликів. Але я знаю: ми вже не зійдемо з цього шляху.
Ми не просто працюємо — ми живемо тим, що робимо.
І залишаємося на варті. Заради кожного з вас.
Пишаюся бути частиною нашої команди, дякую за довіру
З повагою,
Тетяна Шахрай
Директор Муніципальної варти